1. Поняття про хвороби рослин
Хвороба рослин – це явище, при якому нормальні фізіологічні функції рослини серйозно порушуються, і вона демонструє аномалії у фізіології та зовнішньому вигляді через постійне втручання патогенних організмів або несприятливих умов навколишнього середовища, інтенсивність яких перевищує ступінь, який рослина може перенести. Таке відхилення від нормального стану рослини є виникненням захворювання. Вплив хвороб рослин на фізіологічні функції рослин в основному відображається в наступних семи аспектах:
Поглинання та каналізація води та мінералів: захворювання можуть заважати кореневій системі рослин поглинати воду та мінерали, впливаючи на нормальний транспорт води та поживних речовин.
Фотосинтез: захворювання можуть впливати на ефективність фотосинтезу листя рослин і зменшувати виробництво продуктів фотосинтезу.
Перенесення та транспорт поживних речовин: хвороби можуть перешкоджати нормальному переміщенню та транспортуванню поживних речовин у рослині.
Швидкість росту і розвитку: хвороби можуть пригнічувати нормальний ріст і розвиток рослин.
Накопичення та зберігання продукції (вихід): хвороби можуть знизити врожайність рослини та вплинути на економічну віддачу.
Виварювання, гідроліз та повторне використання продуктів (якість): Хвороби можуть впливати на якість рослинної продукції, роблячи її менш цінною на ринку.
Дихання: хвороби можуть посилити дихання рослин і споживати більше органічної речовини.
2. Види хвороб рослин
Існує багато типів захворювань рослин з різними етіологічними факторами, які викликають різні захворювання. Хвороби рослин можна класифікувати на інвазійні та неінвазійні хвороби відповідно до типу причини.
Інфекційні хвороби
Інвазійні захворювання спричиняються патогенними мікроорганізмами, які можуть передаватися від рослини до рослини, комахами та іншими переносниками. До таких захворювань відносяться:
Грибкові захворювання: захворювання, викликані грибками, наприклад, сіра гниль томатів. Грибкові захворювання часто характеризуються некрозом, гниллю і мілдью на тканинах рослин.
Бактеріальні захворювання: захворювання, викликані бактеріями, наприклад бактеріальна плямистість плодів кавуна. Бактеріальні захворювання часто характеризуються водянистими плямами, гниттям і виділенням гною.
Захворювання нематодами: захворювання, викликані нематодами, наприклад хвороба нематод на кореневих вузлах томатів. Захворювання нематодами часто проявляються галами на коренях, карликовістю рослин тощо.
Вірусні хвороби: хвороби, спричинені вірусами, наприклад, вірусна хвороба жовтого скручування листя томатів. Вірусні хвороби часто проявляються у вигляді розпускання листя, карликовості тощо.
Паразитарні хвороби рослин: хвороби, викликані паразитичними рослинами, наприклад хвороба повилики. Паразитарні хвороби рослин часто характеризуються тим, що паразитичні рослини обертаються навколо рослини-господаря та висмоктують з нього поживні речовини.
Неінфекційні захворювання
Неінвазивні захворювання викликані несприятливими умовами навколишнього середовища або проблемами самої рослини. До таких захворювань відносяться:
Спадкові або фізіологічні захворювання: хвороби, спричинені власними генетичними факторами рослини або вродженими дефектами.
Захворювання, спричинені погіршенням фізичних факторів: захворювання, спричинені фізичними факторами, такими як високі або низькі температури повітря, вітер, дощ, блискавка, град тощо.
Захворювання, викликані руйнуванням хімічних факторів: захворювання, викликані надлишком або недостатнім надходженням елементів удобрення, забрудненням атмосфери і ґрунту токсичними речовинами, неправильним використанням пестицидів і хімікатів.
Примітки
Інфекційні захворювання: хвороби, спричинені патогенними мікроорганізмами (наприклад, грибами, бактеріями, вірусами, нематодами, паразитичними рослинами тощо), які є заразними.
Неінфекційні захворювання: захворювання, викликані несприятливими умовами навколишнього середовища або власними проблемами рослини, які не є інфекційними.
3. Діагностика хвороб рослин
Після появи хвороб рослин перше, що потрібно зробити, це зробити точне судження про хвору рослину, щоб запропонувати відповідні заходи боротьби з мінімізацією втрат, спричинених хворобами рослин.
Діагностична процедура
Процедура діагностики захворювань рослин зазвичай включає:
Розпізнавання та опис симптомів хвороби рослин: спостерігайте та записуйте симптоми хвороби, які виявляє рослина.
Опитування історії хвороби та перегляд відповідних записів: щоб дізнатися про історію хвороби рослини та відповідну інформацію.
Відбір зразків та дослідження (мікроскопія та розтин): Зберіть зразки хворих рослин для мікроскопічного дослідження та розтину.
Виконайте спеціальні тести: за потреби виконайте спеціальні тести, наприклад хімічний аналіз або біологічні тести.
Зробіть висновки за допомогою поетапного усунення: визначте причину захворювання поетапно за усуненням.
Закон Коха.
Діагностика інвазійних захворювань та ідентифікація патогенів повинні бути перевірені відповідно до закону Коха, який описано нижче:
Наявність патогенного мікроорганізму часто супроводжує хвору рослину.
Цей мікроорганізм можна виділити і очистити на ізольованих або штучних середовищах для отримання чистої культури.
Чисту культуру прищеплюють на здорову рослину того ж виду і з’являється хвороба з такими ж симптомами.
Чисту культуру отримують шляхом подальшого виділення з інокульованої хворої рослини з такими ж ознаками, як інокулят.
Якщо цей чотириетапний процес ідентифікації виконано та отримано переконливі докази, можна підтвердити, що мікроорганізм є його збудником.
Примітки
Закон Коха: чотири критерії ідентифікації збудників, запропоновані німецьким мікробіологом Кохом, використовувані для доказу того, що мікроорганізм є збудником певного захворювання.
Стратегії боротьби з хворобами рослин
Контроль хвороб рослин полягає у зміні взаємозв’язку між рослинами, патогенами та навколишнім середовищем за допомогою втручання людини, зменшенні кількості патогенів, послабленні їх патогенності, підтримці та покращенні стійкості рослин до хвороб, оптимізації екологічного середовища з метою досягнення мети контроль захворювань.
Комплексні заходи контролю
У інтегрованому контролі ми повинні взяти сільськогосподарський контроль за основу та розумно та всебічно застосовувати заходи фітосанітарії, використання стійкості до хвороб, біологічного контролю, фізичного контролю та хімічного контролю відповідно до часу та місця, а також обробляти декілька шкідників одночасно . Ці заходи включають:
Фітосанітарія: запобігання поширенню збудників хвороб з насінням, розсадою тощо.
Використання стійкості до хвороб: відбір і просування стійких до хвороб сортів.
Біологічний контроль: використання природних ворогів або корисних організмів для боротьби з хворобами.
Фізичний контроль: контролюйте хворобу фізичними методами, такими як регулювання температури та вологості.
Хімічний контроль: раціональне використання пестицидів для боротьби з хворобами.
Завдяки комплексному використанню цих заходів боротьби можна ефективно контролювати хворобу, зменшуючи втрати рослин через епідемії хвороби.
Примітки
Фітосанітарія: Заходи щодо запобігання поширенню збудників хвороб з насінням, розсадою тощо, спрямовані на захист рослинних ресурсів і безпеку сільськогосподарського виробництва.
Час публікації: 28 червня 2024 р
